Ψαλμός 142 - Psalm 142 - المزمور المئة والثاني والأربعون
Ο Προφητης Δαβιδ |
Κύριε, εἰσάκουσον τῆς προσευχῆς μου,
يا رب أستمع الى صلاتي
ἐνώτισαι τὴν δέησίν μου ἐν τῇ ἀληθείᾳ σου,
وأنصت بحقك الى طلبتي
εἰσάκουσόν μου ἐν τῇ δικαιοσύνῃ σου.
استجب لي بعدلك
Καὶ μὴ εἰσέλθῃς εἰς κρίσιν μετὰ τοῦ δούλου σου,
ولا تدخل في المحاكمة مع عبدك
ὅτι οὐ δικαιωθήσεται ἐνώπιόν σου πᾶς ζῶν.
لأنه لن يتزكى قدامك حي
Ὅτι κατεδίωξεν ὁ ἐχθρὸς τὴν ψυχήν μου·
أن العدو قد أضطهد نفسي
ἐταπείνωσεν εἰς γῆν τὴν ζωήν μου.
وأذل الى الأرض حياتي
Ἐκάθισέ με ἐν σκοτεινοῖς ὡς νεκροὺς αἰῶνος,
وأجلسني في الظلمة مثل موتى الدهر
καὶ ἠκηδίασεν ἐπ᾿ ἐμὲ τὸ πνεῦμά μου,
وأضجر علي روحي
ἐν ἐμοὶ ἐταράχθη ἡ καρδία μου.
واضطرب فيّ قلبي
Ἐμνήσθην ἡμερῶν ἀρχαίων,
تذكرت الأيام القديمة
ἐμελέτησα ἐν πᾶσι τοῖς ἔργοις σου,
وهذذت في كل أعمالك
ἐν ποιήμασι τῶν χειρῶν σου ἐμελέτων.
وتأملت في صنائع يديك
Διεπέτασα πρὸς σὲ τὰς χεῖράς μου·
بسطت يدي إليك
ἡ ψυχή μου ὡς γῆ ἄνυδρός σοι.
نفسي أمامك كالأرض المجدبة
Ταχὺ εἰσάκουσόν μου, Κύριε,
أسرع فأستجب لي يا رب
ἐξέλιπε τὸ πνεῦμά μου.
فقد فنيت روحي
Μὴ ἀποστρέψῃς τὸ πρόσωπόν σου ἀπ᾿ ἐμοῦ,
لا تصرف وجهك عني
καὶ ὁμοιωθήσομαι τοῖς καταβαίνουσιν εἰς λάκκον.
فأشابه الهابطين في الجب
Ἀκουστὸν ποίησόν μοι τὸ πρωῒ τὸ ἔλεός σου,
اجعلني في الغداة مستمعا لرحمتك
ὅτι ἐπὶ σοὶ ἤλπισα.
فاني عليك توكلت
Γνώρισόν μοι, Κύριε, ὁδὸν ἐν ᾗ πορεύσομαι,
عرفني يا رب الطريق التي أسلك فيها
ὅτι πρὸς σὲ ἦρα τὴν ψυχήν μου.
لأني إليك رفعت نفسي
Ἐξελοῦ με ἐκ τῶν ἐχθρῶν μου, Κύριε, πρὸς σὲ κατέφυγον·
أنقذني من أعدائي يا رب لأني لجأت إليك
δίδαξόν με τοῦ ποιεῖν τὸ θέλημά σου,
علمني أن اعمل رضاك
ὅτι σὺ εἶ ὁ Θεός μου.
لأنك أنت هو ألهي
Τὸ Πνεῦμά σου τὸ ἀγαθὸν ὁδηγήσει με ἐν γῇ εὐθείᾳ·
روحك الصالح يهديني في أرض مستقيمة
ἕνεκεν τοῦ ὀνόματός σου, Κύριε, ζήσεις με.
من أجل أسمك يا رب تحييني
Ἐν τῇ δικαιοσύνῃ σου ἐξάξεις ἐκ θλίψεως τὴν ψυχήν μου·
بعدلك تخرج من الضيق نفسي
καὶ ἐν τῷ ἐλέει σου ἐξολοθρεύσεις τοὺς ἐχθρούς μου·
وبرحمتك تستأصل أعدائي
καὶ ἀπολεῖς πάντας τοὺς θλίβοντας τὴν ψυχήν μου,
وتهلك كل الذين يحزنون نفسي
ὅτι ἐγὼ δοῦλός σού εἰμι.
لأني أنا عبدك
Comments
Post a Comment